Стати цілісним

Дорогі друзі,

Метою йоги є інтеграція — починаючи з об'єднання тіла, розуму та душі. Я розмірковував над коефіцієнтом інтеграції, розробленим доктором Іцхаком Адізесом, провідним експертом з менеджменту, щоб побачити, як він застосовується до нас як індивідів. Його коефіцієнт виглядає так:

Наш успіх як індивідів відображається в нашій здатності бути інтегрованими, цілісними. Це проявляється в таких речах, як спокій розуму, щастя, баланс і поміркованість, кар'єрне зростання, цілісність тощо. Те, що нас стримує, — це внутрішня дезінтеграція, яка проявляється у внутрішньому сум'ятті, сумнівах у собі, недовірі та руйнівних тенденціях.

Зазвичай енергія спочатку спрямовується на вирішення внутрішньої дезінтеграції (знаменник), і лише після цього залишкова енергія спрямовується на зовнішню інтеграцію (чисельник). Наприклад, коли ми хворі або емоційно розбалансовані, у нас мало енергії для інновацій та творчості. Коли ми зменшуємо внутрішню дезінтеграцію, енергія стає доступною для інтеграції та успіху. Загалом, чим більше значення коефіцієнта, тим більша ймовірність того, що ми будемо щасливими та здоровими, тоді як менше значення коефіцієнта — це ознака внутрішньої дезінтеграції та внутрішніх конфліктів.

Характер, поведінка та схильності

Як краще зрозуміти це з поведінкової точки зору? Перші дві сходинки Аштанга-йоги — це Яма і Ніяма. Яма означає усунення небажаних рис характеру та схильностей, тоді як Ніяма означає культивацію благородних рис і схильностей.

П’ять Ям:

Ахімса — усунення насильства, нав’язування та агресії, щоб залишилась лише любов.
Сатья — усунення спотворень, щоб залишилась правда та автентичність.
Астея — усунення звички брати чуже, щоб залишилось прагнення віддавати.
Брахмачар'я — усунення сенсорного дисбалансу та надмірностей, щоб залишилась помірність.
Апаріграха — усунення жадібності та власництва, щоб залишилась щедрість.

Розвиваючи ці Ями, ми зменшуємо внутрішню роздробленість і енергію, яка потрібна для її підтримки. Насправді, прийняття Ям природно знижує знаменник, наближаючи його до нуля, тобто лише завдяки цій сходинці наша здатність ставати цілісними є безмежною. Але це ще не все.

Ми також можемо працювати над чисельником, приймаючи п’ять Ніям:

Шауча — культивація чистоти тіла й розуму.
Сантоша — культивація задоволеності та внутрішнього щастя.
Тапас — культивація сяючої простоти через самодисципліну.
Свадхьяя — культивація самосвідомості та безперервне самовдосконалення через самопізнання.
Ішвара Пранідхана — культивація відданості Богові.

Ці Ями та Ніями можна насправді практикувати лише в стосунках із іншими людьми в повсякденному житті. Вони не призначені для аскетів, які зрікаються суспільства.

Якщо розглядати це через призму коефіцієнта Адізеса, Ями стають знаменником, а Ніями — чисельником. Тобто:

Як розвивати Ями та Ніями?

А тепер настає складна частина. Як розвивати ці Ями та Ніями? Візьмімо першу Яму — ненасильство. Чи легко усунути насильство з кожної ситуації? Це не лише про вбивство — це також про роздратування на іншу людину й різку реакцію або пасивно-агресивне ігнорування того, хто нам не подобається чи має іншу думку. Коли ми починаємо працювати над своєю поведінкою, ми набуваємо майстерності у більш витончених формах насильства, вважаючи, що подолали його, хоча насправді стали ще ефективнішими опонентами!

Друга Яма — правдивість — дуже складна, бо існує стільки всесвітів, скільки є людей — у кожного своє сприйняття та усвідомлення правди. Насправді ми не досягаємо стану Абсолютної Істини аж до пізніх етапів духовного шляху, коли всі нашарування й спотворення прибрані з поля зору. Ця Яма повністю залежить від духовної практики та розширення свідомості, яке вона дає.

Третя Яма — непривласнення (невикрадення) — здається багатьом очевидною: «Я не краду». Але коли ми замислюємось, розуміємо, що це стосується багатьох аспектів нашого життя. Наприклад, нинішня екологічна криза, зміна клімату та масове вимирання видів — усе це наслідки нашого безмежного користування дарами Матері-Землі.

Ошо провокує нас, кажучи, що більшість людей щось краде більшу частину часу. Це не обов’язково гроші, земля чи речі — ми крадемо думки й слова інших. За його словами, більшість наших знань і переконань — вкрадені.

Перший Наставник Heartfulness, Лаладжі, говорив: «Брати більше, ніж треба — це також крадіжка. Якщо ми накопичуємо щось непотрібне зараз, але зберігаємо на майбутнє — це також крадіжка, бо це може бути потрібне комусь іншому вже зараз. Накопичення на майбутнє понад потреби теперішнього — теж крадіжка».

А Свамі Вівекананда писав: «Отримувати — так само погано, як красти, бо коли ми приймаємо подарунки, розум піддається впливу того, хто їх дає, і втрачає свою незалежність».

Цілий ряд галузей працює на основі ментальності крадіжки — наприклад, світ моди змушує нас прагнути виглядати як хтось інший, купуючи такий самий одяг або наслідуючи стиль зачіски.

Проте не красти — лише початок. Ми можемо перейти на новий рівень цього принципу — щедрість і бажання віддавати. Коли ми співчутливі, люблячі, емпатичні, коли віддаємо більше, ніж отримуємо, — ми також стаємо кориснішими.

Четверта Яма — помірність у чуттєвих схильностях. Ми взаємодіємо зі світом через органи чуття, тож це охоплює все, що ми думаємо, відчуваємо та робимо. Брахмачар’я — це чистота наміру й збереження енергії. І чуттєвість — це не тільки про секс. Вона може стимулюватися їжею, одягом, наркотиками, цифровими технологіями або будь-якими іншими формами потурання бажанням. Це поняття охоплює помірність у всіх сферах життя.

Завдяки духовній практиці ми можемо досягти стану, коли нас більше не ваблять органи чуття — це називається упараті. Як і в усьому шляху йоги, це поетапний процес: спершу стриманість і самодисципліна, а потім — легка й радісна свобода упараті.

Помірність безпосередньо впливає на рівень нашого щастя, бо спектр від щастя до смутку — це царина органів чуття. Щастя обернено пропорційне кількості й інтенсивності наших бажань. Бажання створюються впливом органів чуття й тим, наскільки ми дозволяємо чуттєвості лишатися безконтрольною. Однак завдяки Брахмачар’ї органи чуття можуть стати союзниками, а не перешкодами.

Людина, яка досягла високого рівня помірності, залишає дуже легкий слід на Землі — вона не порушує нічого й нікого не турбує без потреби. Її манера мовлення стає помірною — як і настрій, стосунки, спосіб харчування, сну, ходьби, праці й відпочинку. Не потрібно говорити про баланс «робота-життя» чи дотримуватися дієт — усе займає своє природне місце.

П’ята Яма — невласництво — принцип брати й використовувати тільки те, що справді потрібно. Вона передбачає самостриманість, уникнення надмірності, жадібності, заздрості. Інше визначення — віддавати більше, ніж отримуєш. Це означає жити у свідомості достатку, а не браку. Бути задоволеним тим, що дає Всесвіт.

Ці п’ять Ям призначені для усунення внутрішньої дезінтеграції, наближаючи знаменник коефіцієнта інтеграції до нуля. Для цього вкрай важливо мати регулярну духовну практику, зокрема практику Очищення, яка очищує розум від усіх підсвідомих програм, що ведуть до внутрішнього розладу.

Перейдемо до чисельника коефіцієнта інтеграції — Ніям. Перша з них — чистота і очищення. Чистота — це суть внутрішнього перетворення. Внутрішня чистота веде до щастя, концентрації та опанування почуттів.

Друга Ніяма — задоволення і внутрішнє щастя. Задоволення — це повне та природне прийняття всього, що відбувається. Це перший крок до створення нейтральної відправної точки в будь-якій ситуації, з якої можна рухатися вперед, навіть коли потрібні зміни.

Останні три Ніями — вдосконалення через самодисципліну, самопізнання та віддання себе Богу — відомі як Крія-йога або йога в дії. Після того як ми працюємо над зміною наших шаблонів мислення, результати починають проявлятися в діях.

Самодисципліна — це процес постійного вдосконалення себе, щоб стати найкращою версією себе. Це наш рух у напрямку простого життя, нескладного життя, сповненого любові, що починається з любові до себе та завершується станом, коли ми самі стаємо любов’ю.

Самопізнання — це основа психології. Воно ґрунтується на захопленні дослідженням внутрішнього всесвіту. Це також шлях до досягнення Божественного, що натякає: Божественне — в нас самих. Коли ми спостерігаємо всі виміри свого буття, праця з Ямами та Ніямами стає невимушеною, бо ми бачимо, що потрібно усунути, а що розвинути. Наші звички поступово стають явними, навіть ті, що закорінені глибоко в підсвідомості. У самопізнанні ми світимо з Центру назовні, висвітлюючи всі аспекти нашого характеру.

З останньою Ніямою — віддачі себе Богові — ми залишаємося в постійному осмосі з Богом. Чи ми спимо чи не спимо, усвідомлюємо чи ні, активні чи пасивні — ми залишаємося в цьому стані. У йозі концепція здачі дуже позитивна — нас тримають, захищають і підтримують, як немовля у материнських обіймах. Це звільняючий, безтурботний стан. Коли ми присвячуємо всі плоди нашої праці Богу, ми досягаємо спокою. Ми не привласнюємо ані успіх, ані невдачу — все віддаємо Богові.

Коли ми вивчили себе, очистили себе й вдосконалили себе, здача стає дуже простою. Це — найвища якість, кульмінація всіх інших. Коріння просвітлення виростає в абсолютній здачі.

Розвиток усіх цих якостей можливий завдяки практикам медитації Heartfulness. Можна навіть сказати, що це відбувається автоматично, коли присутня йогічна Передача, хоча все ж потрібні наші зусилля та зацікавленість. Я сподіваюся, ви спробуєте це самі та відчуєте те, що розкриється. Це надійний метод індивідуальної та суспільної інтеграції та еволюції, що приносить радість і сенс життю.

З любов’ю та повагою,
Дааджі